Назад к списку

  До дня Геолога  

Чим багаті надра Рівненщини 

     У квітні в Україні відзначають День Геолога (перша неділя квітня), а також Міжнародний День Землі (22 квітня). Про надра Рівненщини і їх геологічні дослідження наше інтерв’ю з Мельничуком Віктором Григоровичом, доктором геологічних наук (єдиним на Рівненщині), професором, завідувачем кафедри геології та гідрології Національного університету водного господарства та природокористування, головою Волинського відділення Українського мінералогічного товариства. 



Розкажіть нам чим багаті надра Рівненщини, які основні досягнення і проблеми геологічних досліджень маємо сьогодні у Рівненській області

     У надрах області, окрім корисних копалин місцевого значення – будівельної мінеральної сировини, торфу і сапропелю, рівненськими геологами виявлені стратегічні корисні копалини категорії Г – родовища яких на даний час в Україні не розробляються (принаймні легально) тому, що недостатньо вивчені, але є важливими для економіки. До таких належать численні поклади бурштину, міді із супутнім золотом і сріблом, фосфоритів. 

     У північних районах Рівненщини тисячі людей сьогодні стали шукачами бурштину. Його легкодоступні для видобутку концентрації грабуються і руйнуються гірниками-нелегалами без всякого попереднього геологічного вивчення. При цьому значної шкоди зазнає вразлива екосистема Полісся. Навколо бурштинових розробок загострюється соціальні протиріччя. Задача геологів у цій ситуації – запропонувати такі оптимальні зміни до законодавства про надра, щоб розпорядними функціями щодо підземних багатств наділити органи місцевої влади. Потрібно також розробляти менш руйнівні для природи і безпечніші для людей способи видобутку «сонячного каменю». 

    Мідь сьогодні в Україні з наших надр не видобувається, а імпортується з Польщі і Росії, до 200 тис. т. щорічно. Враховуючи, що ринкова вартість 1 тони міді близько 10 тис. доларів, її річний імпорт в Україну може сягнути 2 млрд. дол. Визначені нами прогнозні ресурси міді в надрах Рівненської і Волинської областей складають близько 16 млн. тон. Тобто в перспективі ми можемо не тільки забезпечити міддю свою економіку, створивши робочі місця, наситити бюджет, а і експортувати її. Наша мідь самородна, має 99% чистоти, її поклади залягають на глибинах від 20 м до 500м. Навіть при незначних концентраціях міді у руді 0,2 % (2 кг/т) її видобуток рентабельний тому, що мідь легко механічно вилучається з породи без використання хімічних реагентів. Для порівняння, польські мідні руди менш рентабельні тому, що містять багато шкідливої для екології сірки і видобуваються в Передсудетті аж з глибин близько 1 км. Крім того, з нашої міді можна видобувати невеликі кількості срібла і золота.

    Золото виявлено в надрах Рівненщини в 13 пунктах на 6 стратиграфічних рівнях. Це окремі золотини розміром не більше 1 мм, а також промислові концентрації в базальтах (до 9 г/т). Дослідження золота рівненськими геологами тільки розпочаті і ще не мають фінансування. 
    На мій погляд, Рівненщина має вагомі перспективи комплексного видобутку базальтів, туфів та міді з попутним вилученням благородних металів. Можливо і ми ще знайдемо плиту Холтермана (найбільший з відомих в світі самородок золота масою 286 кг, знайдений в Австралії в 1872 р.).
     В умовах тотального забруднення поверхневих вод, у нашому регіоні на сьогодні актуальна також проблема гідрогеологічних досліджень підземних вод, видобуток яких щорічно зростає.
    На території нашої області Рівненською комплексною геологічною партією, що базується на вул. Курчатова 11 і належить Держгеолнадра, проводиться комплексне геологічне довивчення і картування територій в масштабі 1 : 200 000. На сьогодні це основний метод виявлення нових родовищ. Однак такі дослідження виконані тільки на 25 % території області проти 70 % по Україні, тобто виникло величезне відставання. 


Які перспективи розвитку геологічних досліджень в Нашій області?

    Перспективи виходять з фінансування. Так, 21 квітня 2011 року затверджена Загальнодержавна програма розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року. Особливісттю цієї програми є те, що реалізація основного об'єму завдань Програми віднесена на третій етап – 2021-2030 роки (іншими словами – з державної комори в найближчі роки будуть здебільшого тільки брати мінеральні ресурси, а поповнювати їх має хтось інший і колись). 

 Фінансування зазначеної програми передбачається з держбюджету тільки на 14 % (проти 50% в попередні роки), а в основному за рахунок інших інвесторів. Тому можна очікувати, що геологів Рівненщини чекають скрутні часи. Вже в цьому році обсяг геологічних досліджень в нашій державі, порівняно з докризовим періодом, скоротився в 4 рази. В Рівненській геологічній партії, відповідно до обсягів фінансування, штат геологів скоротився до загрозливого мінімуму. При такій ситуації на Рівненщині не стане досвідчених геологів, фах яких формується десятиліттями. Наші провідні фахівці сьогодні шукають роботу в інших країнах, в тому числі Росії, де їм пропонують від 2 тис. доларів в місяць.

 Хто винен в цій ситуації, які побажання щоб її виправити?

    Виною є споживацьке відношення до мінеральних ресурсів, які до речі, після видобутку не відновлюються. Сьогодні в Україні темпи видобутку мінеральної сировини значно випереджають приріст її запасів. Із стратегічними запасами вугілля, залізних марганцевих, титанових руд може статись те, що сталося з українською нафтою, коли Прикарпатські родовища були викачані Європою, а родовища Дніпрово-Донецького прогину – радянською економікою. В результаті ми можемо сьогодні видобувати нафти з українських надр тільки на 10 % від потреби. Разом з тим, необхідно припинити поширену у нас хижацьку практику вибіркового видобування тільки багатих і легкодоступних покладів, що ми сьогодні спостерігаємо на прикладі поліського бурштину. Таке вже перестали практикувати навіть у слаборозвинених африканських країнах. Натомість вітчизняні родовища корисних копалин слід розробляти планомірно і комплексно, тобто – раціонально. 

Які заходи доцільно вжити місцевій владі для покращення надрокористування в області? 

    На мою думку, у зв’язку з негативними тенденціями в геологічних дослідженнях і надрокористуванні у нашій області, доцільно вжити таких заходів. 

  1. Зберегти і примножити місцевий кадровий потенціал фахівців-геологів. Для на цього на базі колишньої Рівненської геологічної експедиції (Держгеолнадра), приміщення і потужності якої здаються в оренду, варто створити «Рівненський центр геологічних досліджень», який буде підпорядкованим Облдержадміністрації і виконуватиме пошуки, розвідку, і моніторинг використання корисних копалин, поширених на Рівненщині. Його фінансування здійснюватиметься в основному місцевими суб’єктами господарювання на договірних засадах за створену для них науково-технічну продукцію.
  2. На місцевому рівні слід керувати інвестиційним процесом в гірничо-видобувну галузь так, щоб виконувались геологічні дослідження надр і виділялись кошти на геологічну науку з інноваційного обласного фонду, для чого доцільно розробити програму досліджень надр і розвитку мінерально-сировинної бази Рівненської області до 2030 р. і покласти науковий супровід реалізації цієї програми на новостворений «Рівненський центр геологічних досліджень».
  3. Для реалізації крупних ризикових проектів з геологічної розвідки і промислового освоєння покладів корисних копалин в нашому краї доцільно створювати інноваційно-інвестиційні венчурні компанії в тому числі з іноземними капіталовкладеннями. 
  4. Необхідні також зміни у вітчизняному законодавстві, направлені на посилення в галузі надрокористування повноважень органів місцевого самоврядування і регіональних дослідницьких інституцій. Народним Депутатам слід ініціювати зміни до Кодексу України про надра. В першу чергу це скасування поділу мінеральних ресурсів на копалини загальнодержавного і місцевого значення, визначених ст. 6 Кодексу України про надра. Підстава – в переліку корисних копалин (постанова КабМінУ від 28 грудня 2011 р. №1370) із 330 найменувань тільки 10 (3%) віднесені до копалин місцевого значення. Відповідно, розпорядними функціями щодо копалин загальнодержавного значення (в тому числі і бурштину), всупереч ст. 13 Конституції України, володіють лише органи центральної влади. Це породжує проблеми нелегального видобутку мінеральної сировини: як то копанки вугілля на Донбасі, чи бурштину на Поліссі, а разом з тим – криміналізацію суспільних відносин у цих регіонах.

    Потрібно усвідомлювати, що на сьогодні є два шляхи, які можуть вивести Україну нагору, а Рівненську область перетворять з дотаційної у самодостатню: пріоритетний розвиток сільськогосподарського і мінерально-сировинного секторів, адже на початку будь-якого технологічного ланцюга є сировинна база, яку забезпечують аграрії і геологи. Коротше кажучи – наші гроші в нашій рідній землі і під землею.

     Перші кроки для вирішення проблем надрокористування на Рівненщині вже зроблені. У Національному університеті водного господарства та природокористування вже два роки поспіль відбувається набір на навчання бакалаврів спеціальності «Науки про Землю» за спеціалізацією «Геологія». 

 Принагідно вітаємо всіх вчених і геологів Рівненщини з їхніми професійними святами!